Онлайн Банкінг
Шановний Клієнте!
Ваша фінансова безпека під час роботи з системою Клієнт-Банк є нашим спільним пріоритетом. Сучасні технології надають зручний доступ до управління рахунками, але водночас створюють ризики, пов’язані з діями шахраїв. Несанкціоновані платежі та хакерські атаки – це реальні загрози, яким можна і потрібно протидіяти.
Ця пам’ятка містить ключові правила та рекомендації, дотримання яких допоможе захистити Ваші кошти та конфіденційну інформацію від зловмисників.
Основні загрози та ризики:
- Несанкціоновані платежі: Шахраї отримують доступ до Вашого облікового запису Клієнт-Банк (через крадіжку пароля, фішинг, шкідливе ПЗ) та здійснюють перекази коштів на свої рахунки без Вашого відома та згоди.
- Хакерські атаки: Спрямовані атаки на Ваш комп’ютер, смартфон або безпосередньо на систему банку з метою отримання доступу до рахунків, викрадення даних або блокування роботи.
- Фішинг (Phishing): Виманювання Ваших логінів, паролів, кодів підтвердження та інших конфіденційних даних через підроблені веб-сайти, електронні листи, SMS або повідомлення в месенджерах, які маскуються під офіційні повідомлення від банку.
- Шкідливе програмне забезпечення (Malware): Віруси, трояни, програми-шпигуни, які можуть бути непомітно встановлені на Ваш пристрій для крадіжки паролів, даних платіжних карток, перехоплення кодів підтвердження операцій.
- Соціальна інженерія: Психологічне маніпулювання з метою змусити Вас самостійно розкрити конфіденційну інформацію (паролі, коди) або виконати певні дії (наприклад, переказати кошти на рахунок шахраїв).
Правила безпечного користування системою Клієнт-Банк:
- Захист облікових даних та автентифікація:
- Складні та унікальні паролі: Використовуйте довгі (мінімум 12 символів), складні паролі, що містять великі та малі літери, цифри та спеціальні символи. Ніколи не використовуйте однаковий пароль для Клієнт-Банку та інших сервісів (email, соцмережі).
- Регулярна зміна паролів: Змінюйте пароль доступу до Клієнт-Банку не рідше, ніж раз на 3 місяці, а також негайно у разі будь-якої підозри на компрометацію.
- Конфіденційність: Ніколи і нікому не повідомляйте свої логіни, паролі, коди підтвердження з SMS чи push-повідомлень (навіть особам, що представляються співробітниками банку – банк ніколи не запитує таку інформацію).
- Не зберігайте паролі: Не записуйте паролі на папері, у файлах на комп’ютері чи телефоні, не зберігайте їх у браузері.
- Двофакторна автентифікація (2FA): Завжди використовуйте двофакторну автентифікацію (підтвердження входу/операції через SMS, push-повідомлення або мобільний додаток), якщо банк надає таку можливість. Це значно підвищує рівень безпеки.
- Захист комп’ютера та мобільного пристрою:
- Антивірусне ПЗ: Встановіть ліцензійне антивірусне програмне забезпечення на всі пристрої, з яких Ви здійснюєте доступ до Клієнт-Банку (комп’ютери, ноутбуки, смартфони, планшети). Регулярно оновлюйте антивірусні бази та скануйте систему.
- Оновлення системи та програм: Своєчасно встановлюйте оновлення операційної системи, браузера та інших програм. Оновлення часто містять виправлення критичних вразливостей безпеки.
- Не встановлюйте підозріле ПЗ: Не завантажуйте та не встановлюйте програми з неперевірених джерел, особливо зламані версії програм. Не відкривайте підозрілі файли, отримані електронною поштою чи через месенджери.
- Блокування екрану: Встановіть пароль, PIN-код, графічний ключ або біометричний захист (відбиток пальця, Face ID) на розблокування Вашого комп’ютера та мобільного пристрою.
- Безпека підключення та роботи в мережі:
- Уникайте публічного Wi-Fi: Не використовуйте публічні та незахищені мережі Wi-Fi (в кафе, аеропортах, готелях) для доступу до Клієнт-Банку. Такі мережі легко прослуховуються зловмисниками. Якщо іншого варіанту немає, використовуйте VPN.
- Перевіряйте адресу сайту: Завжди перевіряйте адресу сайту Клієнт-Банку в адресному рядку браузера. Вона має починатися з https:// (наявність літери s та значка замка свідчить про захищене з’єднання). Переконайтесь, що доменне ім’я належить банку (наприклад, cb.poltavabank.ua, а не my-poltavabank.biz чи poltavabank.login.com). Не переходьте на сайт банку за посиланнями з підозрілих листів чи сайтів – вводьте адресу вручну або використовуйте збережену закладку.
- Використовуйте офіційний додаток: Для мобільного банкінгу використовуйте лише офіційний додаток банку, завантажений з Google Play або App Store.
- Безпека при здійсненні платежів:
- Уважно перевіряйте реквізити: Перед підтвердженням платежу завжди ретельно перевіряйте реквізити отримувача, суму та призначення платежу.
- Контролюйте ліміти: Встановіть добові/місячні ліміти на операції в системі Клієнт-Банк відповідно до Ваших реальних потреб.
- Регулярно перевіряйте виписки: Періодично переглядайте історію операцій та виписки по рахунках на предмет підозрілих транзакцій.
- Підключіть сповіщення: Активуйте SMS- або push-сповіщення про всі операції по Ваших рахунках. Це дозволить оперативно виявити несанкціоновані дії.
- Пильність та обережність:
- Не довіряйте підозрілим повідомленням: Будьте вкрай обережні з електронними листами, SMS, повідомленнями в месенджерах, що містять прохання перейти за посиланням, ввести дані, завантажити файл, особливо якщо вони стосуються блокування рахунку, виграшів, термінових переказів тощо.
- Ніколи не повідомляйте дані телефоном: Співробітники банку ніколи не дзвонять клієнтам з проханням назвати паролі, коди з SMS, повний номер картки, термін дії, CVV/CVC код. Якщо Вам надійшов такий дзвінок – це шахраї. Покладіть слухавку та зателефонуйте до банку самостійно за офіційним номером телефону.
- Завершуйте сесію: Завжди коректно завершуйте роботу з системою Клієнт-Банк, натискаючи кнопку “Вихід”, особливо якщо Ви працюєте не зі свого персонального пристрою.
Що робити у разі підозри на злом або несанкціоновані дії?
- Негайно заблокуйте доступ: Спробуйте негайно заблокувати доступ до системи Клієнт-Банк та/або картки (через сам Клієнт-Банк, якщо це можливо, або зателефонувавши до банку).
- Зв’яжіться з банком: Негайно повідомте банк про інцидент за офіційним номером телефону служби підтримки клієнтів або через інші офіційні канали зв’язку, та залиште звернення на сайті банку у розділі «Скарги і пропозиції».
- Змініть паролі: Після консультації з банком змініть пароль доступу до Клієнт-Банку та, можливо, до пов’язаних сервісів (наприклад, email) і обов’язково здійсніть перегенерацію ключа ЕЦП.
- Перевірте пристрій: Проскануйте комп’ютер/смартфон оновленим антивірусом на наявність шкідливого ПЗ.
- Зверніться до правоохоронних органів: У випадку фінансових втрат внаслідок шахрайських дій, зверніться із заявою до поліції.
Ваша відповідальність:
Пам’ятайте, що безпека Ваших коштів значною мірою залежить від Вашої обережності та дотримання правил безпеки. Банк вживає всіх необхідних технічних та організаційних заходів для захисту системи, але не може контролювати безпеку Ваших персональних пристроїв та Вашу пильність.
Контактна інформація:
У разі виникнення питань щодо безпеки або підозри на шахрайство, негайно звертайтеся до служби підтримки АТ «ПОЛТАВА-БАНК»:
- Телефони гарячої лінії:
(0800) 407-009 (безкоштовно з будь-якого мобільного чи міського по Україні)
(050) 304-69-74 (безкоштовно у мережі Vodafone)
(067) 530-05-56 (безкоштовно у мережі Київстар)
Email: [email protected]
Дотримання цих простих правил допоможе Вам безпечно та зручно користуватися перевагами системи Клієнт-Банк.
З повагою, АТ “ПОЛТАВА-БАНК”
РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛІЄНТАМ
Шановні клієнти !
Останнім часом почастішали випадки шахрайських атак на власників банківських карток. Від імені співробітників банку, СБУ або пенсійного фонду, а також під загрозою нібито неправомірного списання великої суми з рахунку або навпаки зарахування, клієнта змушують повідомити номер картки, термін її дії, CVV2/CVC2-код та інші паролі. З використанням даної інформації, шахраї одразу ж знімають гроші з карткового рахунку. При цьому сам клієнт є винуватцем шахрайської операції.
Акціонерний банк «Полтава-банк» гарантує збереження Ваших персональних даних та коштів. Проте не тільки банк, але й клієнт має піклуватися про безпеку своїх даних та коштів. Ми склали декілька правил, дотримуючись яких, Ви не станете жертвою шахраїв.
Загальні правила користування платіжною карткою
- Ніколи не записуйте ПІН-код на пластиковій картці;
- Не зберігайте номер платіжної картки, CVV2/CVC2-код, місяць та рік закінчення строку дії платіжної картки на папері, в телефоні, смартфоні, планшеті, ноутбуці, домашньому чи робочому комп’ютері;
- Нікому не повідомляйте свій PIN-код, навіть дружині, чоловіку, дітям, онукам, співмешканцям, колегам, сусідам, підприємцям, а також іншим третім особам, навіть якщо вони звертаються до Вас нібито від імені банку. ПАМ’ЯТАЙТЕ, співробітник банку ніколи не запитує в клієнта ПІН-код;
- Нікому не повідомляйте номер банківської картки (16 цифр), термін її дії, CVV2/CVC2-код телефоном, СМС, у листі;
- Не залишайте платіжну картку без нагляду (особливо в торгівельних точках, барах, ресторанах, готелях, касах будь-яких установ);
- Ніколи не просіть незнайомих осіб допомогти Вам при використанні банківської картки, особливо при роботі з банкоматом, не називайте їм ПІН-код;
- Укладіть з банком договір для отримання SMS-повідомлень про рух коштів на поточному рахунку: на Ваш мобільний телефон при кожній операції з рахунком буде надходити звіт;
- Будьте уважні, якщо Вам приходять СМС-повідомлення сумнівного авторства і змісту з проханням переслати СМС на інший номер – це може бути шахрайством. Не розголошуйте зміст одержаної Вам СМС третім особам;
- Пам’ятайте, співробітники банку, Національного банку України або платіжні системи Visa та MasterCard ніколи не просять повідомити власника картки (електронною поштою, СМС або в листі посилання на сайти, де потрібно ввести дані платіжної картки (номер платіжної картки, CVV2/CVC2, місяць та рік закінчення строку дії платіжної картки). Пам’ятайте, що ці сайти фальшиві. Згодом отримана інформація використовується для проведення шахрайських операцій Вашою карткою в інтернеті.
Заходи безпеки при користуванні платіжною карткою в Інтернеті
- Переконайтеся, що в полі «Адреса» вибраного сайту вказана саме необхідна web-адреса, а не просто схожа на неї (наприклад, замість google.com може бути – gogle.com, а замість facebook.com – fasebook.com).
- При оплаті або введенні конфіденційної інформації про платіжну картку необхідно звернути увагу, що сайт був захищений: в адресному рядку браузера адреса обов’язково повинна починатися з https:// , а не просто, з http://. В адресному рядку повинен відображатися спеціальний символ – замок.
- Ніколи не вводьте логін, пароль, адресу електронної пошти, номер кредитної картки та іншу особисту інформацію, якщо сайт відкривається з відкритого протоколу http://.
- Уникайте проведення оплати за товари, послуги, комунальні послуги з публічного комп’ютера (кафе, ресторану, готелю, пошти інших торгівельно-сервісних підприємств, що надають послуги доступу до Інтернету), у разі якщо цього не уникнути, вмикайте в браузері режим «приватного перегляду» (inPrivate Browsing).
- Не зберігайте на платіжній картці суми грошей більше ніж потрібно для здійснення одноразового платежі в Інтернеті. Поповнюйте рахунок безпосередньо перед проведенням платежу, або блокуйте платіжну картку для онлайн-розрахунків і знімайте це обмеження перед процесом оплати. Ще один варіант – відкрити спеціальну платіжну картку для Інтернет-платежів, яку можна буде поповнювати, в разі необхідності, з основною платіжної картки;
- Установіть ліміт на суми/кількість операцій для розрахунків в Інтернеті;
- Використовуйте ефективні засоби антивірусного захисту на всіх пристроях і своєчасно їх оновлюйте;
- Встановлюйте тільки ліцензійні операційні системи, своєчасно оновлюйте програмне забезпечення;
- Використовуйте складні паролі. Не застосовуйте однакових паролів для різних систем (сайтів, електронної пошти тощо);
- Не використовуйте в якості паролів номери телефонів, машин, імена родичів, дати народження та ін. асоційованої з Вами інформації, яку легко впізнати, а також словникові слова;
- При оплаті карткою в Інтернеті досить вказати тільки номер картки, термін її дії та CVV2/CVC2-код. Якщо Вас просять назвати П.І.Б., дату та рік народження, дівоче прізвище матері та інші особисті дані або набрати різні комбінації цифр на телефоні, то Ви маєте справу з шахраєм. Будьте обережні, тому що в разі переведення грошей шахраєві вони можуть бути повернуті тільки за рішенням суду.
Заходи безпеки при користуванні банкоматом:
- Намагайтеся користуватися одними й тими ж банкоматами, запам’ятайте вигляд їх клавіатури та отвору для платіжної картки. Не користуйтесь банкоматом, який Ви не знаєте, оскільки він може містити шахрайські пристрої;
- Не користуйтесь банкоматом з поганим освітленням, або якщо він знаходиться в глухому, важкодоступному місці;
- Не користуйтесь банкоматом, якщо помітили, що на ньому встановлені зайві пристрої, яких Ви не помічали раніше. Це можуть бути пристрої встановлені шахраями для отримання даних Вашої платіжної картки або отримання Ваших коштів;
- Не дозволяйте стороннім особам побачити Ваш PIN-код під час його введення, при вводі PIN-коду намагайтесь вільною рукою прикрити клавіатуру так, щоб стороння людина не побачила Ваш PIN-код;
- Не довіряйте стороннім особам, якщо ті втручаються у Вашу роботу із банкоматом, навіть якщо ці особи (особа) представляються працівниками банку чи спеціалістами з обслуговування банкомату;
Шановні клієнти!
Звертаємо Вашу увагу, що протягом останнього тижня посилилися випадки платіжного шахрайства. Ми надаємо приклади та склали декілька правил, дотримуючись яких, Ви не станете жертвою шахраїв.
- Шахрайство під маскою благодійності
На початку року шахраї використовували тему благодійності, мотивуючи людей купувати вакцину для дітей в Китаї. Такі заклики до благодійності англійською мовою та проханням надіслати біткоїни на вказаний злочинцями гаманець масово надходили на електронні скриньки громадян всього світу. Попри те, що цей метод шахрайства є фінансово-привабливим для злочинців в глобальному масштабі, в Україні він не став «ефективним».
З введенням в Україні карантину шахраї адаптували добре обкатану схему шахрайства у сфері благодійності під тему коронавірусу та почали створювати фейкові благодійні організації та фонди боротьби з коронавірусом.
Можливе комунікаційне повідомлення для клієнтів:
ВАЖЛИВО:
Залишатися людяним, але перед переказом грошей на благодійні справи перевірити:
- Наявність благодійної організації у державних реєстрах: у Єдиному державному реєстрі фізичних та юридичних осіб, у Реєстрі неприбуткових організацій та Реєстрі судових рішень.
- Наявність сайту та акаунтів благодійної організації в соціальних мережах с актуальною інформацією.
- Фізичну присутність та реальну адресу організації (щонайменше на ресурсі інтернет-карт).
- Інформацію про врядування благодійного фонду (засновників, членів Наглядової ради, членів Правління та дирекцію).
- Наявність та актуальність звітності на сайті фонду (щонайменше, звіту про використання зібраних пожертв).
- Компенсації постраждалим від коронавірусу
Завдяки пандемії у шахрайства з компенсаціями відкрилось друге дихання. Так, Інтернет заполонили шахрайські сайти-клони Порталу охорони здоров’я громадян СНД, які пропонують отримати виплату у зв’язку з коронавірусом. Але у цьому разі громадян України від шахрайства захистило … українське громадянство, тому що на порталі тричі червоним шрифтом виділено: «Виплати для громадян України тимчасово не доступні у зв’язку з розпорядженням Голови комісії Шумова І. І.». Дякуємо невідомому товаришу Шумову за несподіваний захист від шахрайства!
Як і на всіх шахрайських сайтах, що пропонують виплату “компенсацій”, на Порталі охорони здоров’я громадян СНД для отримання компенсації (тобто великої суми) потрібно заплатити незначну суму начебто за внесення запису в Єдиний реєстр виплат. Якщо ви все ж таки сподіваєтесь отримати компенсацію, заплативши необхідний внесок, спішимо вас розчарувати. Одним внеском не обійтися! Потім аферисти попросять заплатити якусь комісію за формування рахунку, верифікацію та інші фальшиві послуги. Сума ваших збитків збільшиться, але компенсацію ви не отримаєте!
Можливе комунікаційне повідомлення для клієнтів:
ВАЖЛИВО:
- Виплата будь-яких компенсацій онлайн – це шахрайство «з довгою сивою бородою». Не годуйте аферистів! Не давайте їм грошей! Бо їх обіцянки фальшиві, а ваші збитки, якщо ви їм повірите, будуть справжніми!
- Перевіряйте інформацію про організації, сайти, згадані державні програми та нормативні документи в Інтернет, – Google вам допоможе!
- Якщо ви бачите декілька ідентичних сайтів, що обіцяють вам золоті гори, – це, без жодного сумніву, плутні!
- Якщо ви вважаєте, що держава вам заборгувала соціальні виплати, зверніться по допомогу в профільний заклад за вашим місцем проживання, але не довіряйте Інтернет-авантюристам.
- Коронавірусний куш або як заробити на пандемії
Пандемія та карантинні заходи, запроваджені в Україні, позначилися і на країні в цілому, і на кожному з громадян. Так, станом на кінець березня 2020 року опитування компанії Info Sapiens показало, що 60% українців вже відчули фінансові втрати. Але карантин – не для аферистів! Вони згадали старі схеми обману та ошукують українських громадян, маніпулюючи темою заробітку на COVID-19.
Так, одні шахраї пропонують заробити на коронавірусі, туманно натякаючи на своєму сайті, що заробіток пов’язаний з ліками проти коронавірусу, які наразі знаходяться на стадії розробки. Щоб дізнатися, як саме заробити на пандемії, потрібно залишити відповідну заявку на сайті, після чого з вами зв’яжеться менеджер, який і розповість секрети заробітку. Якщо після такої «консультації» у вашому гаманці залишаться хоч якісь гроші, – вам пощастило, ви стійкі до психологічних маніпуляцій. А от вашому гаджету, якщо на ньому не встановлений надійний антівірусник, після відвідування зараженого сайту, що містить шкідливе програмне забезпечення, певно знадобиться серйозне лікування.
Інші продають лохо-курси та обіцяють навчити заробітку на перепродажу масок, рукавичок та антисептиків, начебто надаючи перевірену базу постачальників для закупівлі дефіцитного товару.
Можливе комунікаційне повідомлення для клієнтів:
ВАЖЛИВО:
- Якщо ви хочете заробити на коронавірусі або ажіотажі з медичними масками, ми вас зупиняти не будемо. Але не шукайте у шахраїв допомоги!
- Перевіряйте репутацію про проект, курс, сайт, організаторів тощо в Інтернет, – Google вам у поміч!
- Zoombombing
З початком карантину платформу Zoom почали використовувати всі та для всього: проведення шкільних уроків, конференцій, робочих зустрічей та навіть дружніх посиденьок за келихом вина. Ледь не щодня почали з’являтися новини про те, що в Zoom знайшли вразливості, в Zoom є проблеми з шифруванням і конфіденційністю, відеозаписи Zoom зливаються в мережу, Ілон Маск заборонив працівникам SpaceX користуватися Zoom тощо. Загрозою, про яку більш за все говорили в ЗМІ і яку більшість користувачів Zoom в тайні мріяла побачити на власні очі, але так і не побачила, – так званий «Zoombombing», коли зловмисники, а насправді звичайні порнотролі, підключалися до онлайн-зустрічей і демонстрували різні непристойні відеоролики.
Можливе комунікаційне повідомлення для клієнтів:
ВАЖЛИВО:
Якщо ви користуєтесь Zoom:
- Вчасно встановлюйте оновлення, адже саме за допомогою оновлень Zoom закриває виявлені вразливості.
- Якщо ви берете участь у події з незнайомими людьми і побачили, що хтось надіслав файл або посилання, краще нічого не завантажувати та не переходити за посиланням. Якщо ви перейшли за посиланням і сторінка вимагає пароль від вашого облікового запису пошти, соціальної мережі тощо, – відмовтесь від перегляду вмісту!
- Якщо вас хвилюють розмови про те, що у Zoom є проблеми з шифруванням та зберіганням конфіденційності даних, використовуйте для законспірованих онлайн-бесід WhatsApp.
- Шахрайський вайбер-бот
За принципом «куй залізо, не відходячи від каси», шахраї «вітчизняного розливу» не стали чекати на виконання владою обіцянок щодо роздачі грошової допомоги у зв’язку з введенням карантину та «ощасливили» спочатку пенсіонерів, розіславши SMS-повідомлення від імені Національного банка України про нарахування «вовиної» тисячі, а потім і клієнтів Приватбанку – повідомленням у Viber про нарахування державної допомоги в розмірі 800 гривень.
І влучили в «яблучко»! Месенджер Viber – найпопулярніший мобільний додаток в Україні, який встановлений на 97% смартфонів українців. Сьогодні все більше компаній, банків та платіжних систем розвивають напрямок чат-ботів в Viber, які допомагають переказувати кошти, брати кредити, сплачувати послуги тощо. Шахраї теж не стоять осторонь та використовують можливості автоматизації. Приміром, на «обробку» одного банківського клієнта телефоном та видурювання у нього реквізитів картки шахрай, у середньому, витрачає 10-15 хвилин. В разі використання чат-бота шахрай не приймає участі у спілкуванні, тому витрати його часу дорівнюють нулю.
Шахрайський Viber-бот, що розсилав повідомлення від імені Приватбанку про державну допомогу у зв’язку з поширенням COVID-19, пропонував отримати гроші на картку, вказавши її номер, термін дії, тризначний код безпеки з її звороту та банківський SMS-код підтвердження операції. Цієї інформації досить, щоб отримати доступ до грошей на картці ошуканого громадянина.
Можливе комунікаційне повідомлення для клієнтів:
ВАЖЛИВО:
Якщо ви побачили рекламні повідомлення, у яких грошову винагороду обіцяють в обмін на особисті дані, інформацію про рахунки та карткові реквізити, – стережіться, на вас полюють шахраї!
- Банки ніколи не роздають гроші ані в “розіграшах”, ані “для заповнення анкети”, ані в умовах надзвичайних ситуацій.
- Для отримання грошей на банківську картку потрібен тільки її номер.
З повагою, Правління АТ «Полтава-банк»
Джерело:
Інтерактивна графіка для вільного використання:
https://www.ema.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/covid_digest3.pdf
та докладний матеріал
Шановні клієнти!
Інформуємо Вас про те, що з квітня 2019р. активізувалась нова схема шахрайства на OLX.
Вона полягає в веденні в оману продавцем – зловмисником покупця – держателя платіжної картки для стимулювання проведення платежу не на оригінальному сайті OLX з використанням безпечного сервісу «Доставка з OLX», а на шахрайському, посилання на який жертві надсилають через месенджер. Шахрайські ресурси є точними копіями сайту ОLX. Пропозиція зайти на сайт OLX з посилання месенджера (Viber, WhatsApp, Telegram тощо) є майже гарантованою відзнакою попередньої стадії шахрайства.
Шахрайські операції здійснюються на легальних платіжних сервісах як кард 2 кард операції, синхронно із тим, як жертва вводить данні картки і банківські коди безпеки на шахрайському сайті. Коли жертва – покупець розуміє, що зробив неналежний переказ, зловмисниками реалізується другий етап шахрайства із т.з. «поверненням» втрачених коштів, і жертва втрачає кошти повторно.
Наразі кількість фішингових сайтів «під OLX» та суми збитків держателів платіжних карток від такого шахрайства продовжують зростати. За такою схемою зловмисники викрали у держателів карток в лютому – 637 тис. грн., а вже в березні – 1 млн. 191 тис. грн. Суттєво зросла середня сума шахрайства – з 4 тис. грн. в лютому, до 7,8 тис.грн. в березні 2020р.
- інформування всіма учасниками ринку держателів платіжних карток щодо існуючої схеми шахрайства та заходів безпеки – інфографіка тут ;
З повагою,
Правління
АТ «Полтава-банк»
Корисні матеріали у забезпеченні фінансової грамотності та добробуту населення